Вибухи стали повсякденністю і моє серце полонили люди, в чиїх очах не видно страху.

Перша наша запинка була в лікарні у місці Курахове, де ми передали інвалідні візки, термо ковдри та те що було по запиту лікарні. Це єдина лікарня яка залишається працювати на декілька міст поряд. Але про це трохи згодом, розповімо більш детальніше.

Далі була Катеринівка….
В Катеринівці залишилось 300 цивільних.
Ми змогли потрапити в населений пункт тільки в супроводі військових.
Ми привезли 300 продуктових наборів на кожну людину, яка мешкає в селищі.
Роздати власноруч не змогли, бо при найменшому зборі людей розпочинається обстріл. Ми залишили гуманітарні набори в колишньому сільському Будинку культури, де нас з радістю зустріли, пригостили морозивом, люди були здивовані, бо до них волонтери майже не приїжджають.
Ми розвантажували автівки, а в голові було лише одне: «Ми це зробили…Нам це вдалося…»💪